Ольга Юдіна: «З нагородою в «Надії журналістики» я переступлю з наївної юності в серйозну журналістику»
21.05.2013
Ольга Юдіна, позаштатний журналіст суспільно-політичної інформаційно-аналітичної Інтернет-газети «Фраза» перемогла в номінації «Надія журналістики» за роботу «Потемкинская экология по-днепропетровски, или Штрихи к «пакращенню».
Інтерв’ю з Ольгою - це друге із серії інтерв’ю з переможцями конкурсу професійної журналістики «Честь професії 2013», в якому Ольга розповідає чому журналістика для неї - це і хобі, і спосіб життя і про те, якими якостями має володіти професійний журналіст і що для неї є «честю професії».

- Ольга, які відчуття у Вас викликала перемога?
- Зраділа, звичайно ж. І розгубилася. Я не дуже полюбляю публічні виступи, робота журналіста-газетяра не сприяє розвитку таких навичок. Тому, зізнаюся, сцена для мене подібна ешафоту. Однак навіть розгубленість не стала перешкодою для радості. Це визнання моєї праці. Визнання журі, що складається з гуру журналістської справи. Особливо приємно було отримати цю нагороду з рук Андрія Кулікова, без сумніву, майстра журналістики.
- Чи сподівалися Ви на відзнаку вашої роботи саме в номінації «Надія журналістики»?
Я подала чотири роботи. Одну - в номінацію «Кращий матеріал з громадянською позицією», одну – в «Краще подання складної теми» та ще дві – в номінацію «Надія журналістики», в якій і перемогла. В мене не було особливих видів саме на «Надію журналістики». Розраховувала, якщо чесно, на інші номінації. З іншого боку, нагорода «Надія журналістики» - це, можливо, дуже правильна нагорода. З нею я переступлю з, може бути, злегка ще наївної юності в остаточно доросле життя і серйозну журналістику. Символічна, в певному сенсі, вийшла нагорода.
- Що мотивувало Вас взяти участь в «Честі професії»?
- Мені цікава думка професійного журналістського журі, думка авторитетних колег. Одна справа, коли твої заслуги визнає читач, інша - коли оцінку тобі ставлять майстри журналістського пера. Це визнання іншого рангу. Тут оцінюється не стільки громадянська позиція, скільки професіоналізм. Мало знайти тему, покопатися в ній, розкрити таємні пружинки того, що відбувається, потрібно вчитися тому, як донести інформацію до читача так, щоб він не помер від нудьги. І ось тут якраз потрібна професійна порада, професійна оцінка. Для мене професійні журналістські конкурси - це свого роду звірка з еталоном.
- Як ви оцінуєте роботи колег адже за перемогу в цій номінації конкурували 156 робіт?
- Роботи колег читала, але не всі. Однак оцінила їх величезну кількість і різноманітність тем. Те, що кількість заявок на конкурс «Честь професії» зростає рік від року - дуже хороший показник. Авторитет конкурсу дуже високий, і його учасники демонструють, що кількість професійних і талановитих журналістів нового покоління з кожним роком зростає.
А те, що теми робіт найрізноманітніші - особисто мене радує. Журналістика гарна, різна, але, на мій погляд, вона повинна бути спеціалізованою. Неможливо, мабуть, бути багатоверстатником і однаково добре володіти різними жанрами журналістської майстерності. Професіоналом потрібно бути в чомусь одному, вибираючи те, що тобі цікаво, в чому ти можеш досягти найвищої якості.
- Які якості на Вашу думку мають бути притаманні професійним журналістам?
- Я завжди пам'ятаю приказку: «Хороший журналіст - той, хто не працює тільки тоді, коли спить». Або ти приймаєш журналістику не як роботу, а як стиль і спосіб життя, або професіонала з тебе не буде. Я не вірю в талант від народження. Я вірю в працю, в завзятість, в прагнення досягти мети. Неможливого і недосяжного немає в принципі. Якщо це розуміти, будь-які цілі будуть по плечу.
- А що ви вкладаєте в поняття «честь професії»?
- Відповідати за кожне своє слово. І не тільки перед аудиторією. У першу чергу - перед собою. Журналістика - це не робота, на яку ти приходиш в 9, і йдеш в 6 вечора. Це щохвилинна праця на результат. Не можна випускати матеріал, якщо ти не впевнений у кожній поставленій в ньому крапці і комі. Недоведеними доводами, туманними натяками, прикрашанням, згладжуванням «кривизни» фактів ти не просто обманюєш читача, нав'язуючи йому неіснуючу «правду», але й вбиваєш в собі професіонала. Честь професії журналіста - бути чесним від «а» до «я», від заголовка до підпису.
- Як ви підвищуєте свій професійний рівень?
-Я працюю практично цілодобово :)) Накопичуються досвід і знання, ти волею-неволею починаєш розуміти суть речей, яку не розумів, скажімо, рік тому. Читаю матеріали колег, зіставляю їхні точки зору на те чи інше питання, роблю свої висновки. Стежу за щоденними новинами, щоб бути в курсі всього, що відбувається в країні (хоча все, звичайно, ніколи не виходить :)), стежу за новинками законодавства.
- Якщо не секрет - як ви плануєте витратити грошовий приз?
- Приз, безсумнівно, став приємним бонусом. Якщо чесно, поки не вирішила, як витрачу. Можливо, поки відкладу на «чорний день».
Інформація: konkurssmi.org
Інтерв’ю з Ольгою - це друге із серії інтерв’ю з переможцями конкурсу професійної журналістики «Честь професії 2013», в якому Ольга розповідає чому журналістика для неї - це і хобі, і спосіб життя і про те, якими якостями має володіти професійний журналіст і що для неї є «честю професії».
- Ольга, які відчуття у Вас викликала перемога?
- Зраділа, звичайно ж. І розгубилася. Я не дуже полюбляю публічні виступи, робота журналіста-газетяра не сприяє розвитку таких навичок. Тому, зізнаюся, сцена для мене подібна ешафоту. Однак навіть розгубленість не стала перешкодою для радості. Це визнання моєї праці. Визнання журі, що складається з гуру журналістської справи. Особливо приємно було отримати цю нагороду з рук Андрія Кулікова, без сумніву, майстра журналістики.
- Чи сподівалися Ви на відзнаку вашої роботи саме в номінації «Надія журналістики»?
Я подала чотири роботи. Одну - в номінацію «Кращий матеріал з громадянською позицією», одну – в «Краще подання складної теми» та ще дві – в номінацію «Надія журналістики», в якій і перемогла. В мене не було особливих видів саме на «Надію журналістики». Розраховувала, якщо чесно, на інші номінації. З іншого боку, нагорода «Надія журналістики» - це, можливо, дуже правильна нагорода. З нею я переступлю з, може бути, злегка ще наївної юності в остаточно доросле життя і серйозну журналістику. Символічна, в певному сенсі, вийшла нагорода.
- Що мотивувало Вас взяти участь в «Честі професії»?
- Мені цікава думка професійного журналістського журі, думка авторитетних колег. Одна справа, коли твої заслуги визнає читач, інша - коли оцінку тобі ставлять майстри журналістського пера. Це визнання іншого рангу. Тут оцінюється не стільки громадянська позиція, скільки професіоналізм. Мало знайти тему, покопатися в ній, розкрити таємні пружинки того, що відбувається, потрібно вчитися тому, як донести інформацію до читача так, щоб він не помер від нудьги. І ось тут якраз потрібна професійна порада, професійна оцінка. Для мене професійні журналістські конкурси - це свого роду звірка з еталоном.
- Як ви оцінуєте роботи колег адже за перемогу в цій номінації конкурували 156 робіт?
- Роботи колег читала, але не всі. Однак оцінила їх величезну кількість і різноманітність тем. Те, що кількість заявок на конкурс «Честь професії» зростає рік від року - дуже хороший показник. Авторитет конкурсу дуже високий, і його учасники демонструють, що кількість професійних і талановитих журналістів нового покоління з кожним роком зростає.
А те, що теми робіт найрізноманітніші - особисто мене радує. Журналістика гарна, різна, але, на мій погляд, вона повинна бути спеціалізованою. Неможливо, мабуть, бути багатоверстатником і однаково добре володіти різними жанрами журналістської майстерності. Професіоналом потрібно бути в чомусь одному, вибираючи те, що тобі цікаво, в чому ти можеш досягти найвищої якості.
- Які якості на Вашу думку мають бути притаманні професійним журналістам?
- Я завжди пам'ятаю приказку: «Хороший журналіст - той, хто не працює тільки тоді, коли спить». Або ти приймаєш журналістику не як роботу, а як стиль і спосіб життя, або професіонала з тебе не буде. Я не вірю в талант від народження. Я вірю в працю, в завзятість, в прагнення досягти мети. Неможливого і недосяжного немає в принципі. Якщо це розуміти, будь-які цілі будуть по плечу.
- А що ви вкладаєте в поняття «честь професії»?
- Відповідати за кожне своє слово. І не тільки перед аудиторією. У першу чергу - перед собою. Журналістика - це не робота, на яку ти приходиш в 9, і йдеш в 6 вечора. Це щохвилинна праця на результат. Не можна випускати матеріал, якщо ти не впевнений у кожній поставленій в ньому крапці і комі. Недоведеними доводами, туманними натяками, прикрашанням, згладжуванням «кривизни» фактів ти не просто обманюєш читача, нав'язуючи йому неіснуючу «правду», але й вбиваєш в собі професіонала. Честь професії журналіста - бути чесним від «а» до «я», від заголовка до підпису.
- Як ви підвищуєте свій професійний рівень?
-Я працюю практично цілодобово :)) Накопичуються досвід і знання, ти волею-неволею починаєш розуміти суть речей, яку не розумів, скажімо, рік тому. Читаю матеріали колег, зіставляю їхні точки зору на те чи інше питання, роблю свої висновки. Стежу за щоденними новинами, щоб бути в курсі всього, що відбувається в країні (хоча все, звичайно, ніколи не виходить :)), стежу за новинками законодавства.
- Якщо не секрет - як ви плануєте витратити грошовий приз?
- Приз, безсумнівно, став приємним бонусом. Якщо чесно, поки не вирішила, як витрачу. Можливо, поки відкладу на «чорний день».
Інформація: konkurssmi.org