Катерина Завада: «Якщо відсіяти редакційну політику та гонитву за сенсацію, чітко можна побачити авторську позицію журналіста – він гуманіст чи терорист»
05.06.2014
У 2014 році Журі національного конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» присудило перемогу у номінації «Краще журналістське розслідування» донецькій кореспондентці Молодіжної інформаційної спільноти «Сіль» Катерині Заваді. Юлія Капшученко, головний редактор «Солі» так повідомляє про цю перемогу: «Катерина змагалася із понад сотнею конкурсантів. Спочатку увійшла до п’ятірки кращих, у якій, окрім “Солі”, фігурували газета «ФАКТИ та коментарі», канал «1+1» (програма «Гроші»), інтернет-видання «Економічна правда» та Інтернет-видання Texty.org.ua… Матеріал не писався спеціально для конкурсу, боротьби за першість не було. Це був матеріал для людей, передусім, це був погляд із середини, [враження] пересічної жительки Донбасу, погляд українською мовою – без страху… Коли я подзвонила Каті дізнатися, як вона доїхала додому, в Донецьк, вона мені сказала дуже цікаву річ: «Я помітила, що у суспільстві все змінилося. Раніше перемагали у всіляких конкурсах престижні видання, і не менш престижні журналісти. А зараз акцент роблять на молодість і громадськість…».
Чому переміг саме наш матеріал – достеменно не відомо. Так, він хороший, але й інші – не менш достойні. Можливо, Катя каже правду: світ таки змінився. І змінили його ми самі». (Детальніше про це – тут: http://soli.com.ua/2014/04/26/zhurnalistka-sil-peremohla-v-chest-profesiji-2014/#.U48sw3J_vIc)
«Честь професії» мала нагоду поставити Катерині декілька питань – отже, наводимо її щирі відповіді.
- Що для тебе означає перемога у «Честь Професії»?
- Довіра та відповідальність. Важливо, що мою громадянську позицію було почуто, і що вона стала відомою великій кількості людей.
- Як вважаєш, які саме результати твоєї особистої професійної роботи є найбільш важливими для читачів, і чому саме ці?
- Мої результати роботи - це письмові матеріали: статті, кореспонденція та ін. В них найважливішою для читача є інформація, або історія, яку я розповідаю.
- Що змінить ця нагорода для тебе?
- Ця нагорода – один з результатів моєї професійної діяльності. Свого роду зворотній зв'язок. Буду в подальшому більше працювати над тим, аби продукт, який я пропоную читачам, був якіснішим, цікавішим і таким, що може розвивати аудиторію. Надалі відстоюватиму свою громадянську позицію. Нашій країні потрібен мир, взаєморозуміння та повага до інших точок зору.
- Як гадаєш, що саме мають робити журналісти та ЗМІ, щоб допомагати своїй аудиторії жити краще, розвиватись, зростати?
- Розвиватися особисто. Я прихильник теорії, що якщо хочеш змінити світ на краще – починай з себе. Треба враховувати, що не всі відразу пристануть на твій шлях покращень (у доброму значенні цього слова). Нещодавно Саїд Ісмагілов, Муфтій ДУМУ "УММА" Духовне управління мусульман України, в інтерв’ю процитував священний Коран: «Один пастух може привести коня до води, але навіть 1000 пастухів не зможуть його напоїти».
Як розвиватися журналісту? Книги, семінари, тренінги з професійної діяльності і не тільки. Розвивати треба й особистість. Постійно. Немає такої зупинки, на якій можна вийти і сказати: «Все! Я знаю, я вивчив, мені не потрібно більше розвиватися». Журналіст – це людина [а не функція], і ніщо людське йому не байдуже. За будь яким професійним матеріалом, текстом стоїть автор. І по його роботі можна оцінити, кому або чому він віддає перевагу. Якщо відсіяти редакційну політику та гонитву за сенсацію, чітко можна побачити авторську позицію – він гуманіст чи терорист.
- Які зміни та покращення у роботі "Честь Професії" ти б хотіла бачити у наступному році?
- Перш за все, мені б дуже хотілося, аби в наступному році ми не мали нових жертв серед українських журналістів. В подальшому фахівці мають змагатися з жанровою специфікою, а не з озброєними людьми. Нехай отриманий українськими журналістами досвід ведення воєнно-польової журналістики, та журналістики на передовій лишається в спогадах. Україна – це мирна, цивілізована країна.
Бажаю, аби більше моїх знайомих колег взяли участь в конкурсі "Честь Професії". Знаю принаймні з десяток людей, гідних цієї нагороди. Але з різних причин вони не брали участі. Хтось був аж занадто зайнятий, хтось проґавив, а хтось просто не знав.
Організаторам конкурсу та журі хочу побажати й надалі проводити конкурс. В цьому році ви досить високо підняли планку. Відійшли від банального та тривіального, чим ще й досі грішать локальні заходи місцевого значення. Не припиняйте пошук матеріалів й авторів. Конкурс – це саме той майданчик, де фахові спеціалісти можуть зустрітися, зробити висновки і надалі йти шляхом розвитку.
