Фіналістка номінації «Надія журналістики» Мар'яна Сич представила на конкурс «Честь професії»  матеріал «Пароль: Васільєв» - як безкоштовно їздити у львівських трамваях», що вийшов на каналі «Львів-ТБ». Мар’яна провела  експеримент під час якого довела, що  назвавши контролерам  спеціальний шифр - «Пароль Васильєв», у львівських трамваях  можна їздити безкоштовно. Цей експеримент і вивів її у фінал.

- Чи є у Вас професійні ідеали – люди, на яких Ви рівняєтесь у своїй журналістській роботі?

- Професійних ідеалів у мене не має. Кожен журналіст особливий у своїй творчості. Навіть одну і ту саму тему двоє журналістів подадуть по-різному. Але усі мають бути чесними перед собою, об’єктивними, наполегливими, правдивими.

- Які цілі Ви ставите перед собою? Чого би хотіли досягти у своїй професії?

- У журналістиці для мене тільки початок, тому моя ціль - допомагати людям вирішувати їхні проблеми, допомогти розкрити особливості героїв. Зараз хочеться щодня працювати над собою, розвиватись. Для мене важливо не підвести моїх глядачів, героїв, а залишити слід у їхньому житті. Вдячність людей - найбільша нагорода для журналіста. 

- Чому Ви обрали професію журналіста? Які Ви бачите плюси і мінуси у цій роботі?

- Професію журналіста обрала спонтанно. Ніколи не мріяла оволодіти цим фахом. Подати документи на факультет журналістики підказало серце. Зараз я не вважаю, що пішла за його покликом. Я кожен день йду на роботу не тому, що так треба, а живу в ритмі львівської інформаційної журналістики.

Ця професія допомагає спілкуватись із різними людьми, знаходити нових друзів, подорожувати не тільки Україною, але й за її межі. А найголовніше - показувати життя таким, яким воно є. Часто бувають небезпечні теми, не усім подобається, що твоя нога ступає там, де не потрібно, або ж не в той час і ти викриваєш їхню роботу. Однак, якщо ти обрав цю професію, то маєш йти до кінця, ризикувати.

- Що для Вас є честь професії?

- Честь професії - велика відповідальність. Потрібно виконувати своїх обов’язки так, що, перш за все, не було соромно перед собою. Те, що я потрапила у фінал конкурсу "Честь професії" - це підтвердження того, що недаремно я обрала цю професію. Дякую, членам журі, що оцінили мій досить таки веселий сюжет. Обіцяю виправдати їх надії, сподівання своїх наставників та глядачів і таки стати надією журналістики.