Журі номінації «Краще подання резонансного матеріалу» VI конкурсу професійної журналістики «Честь професії» Ольга Сніцарчук та Олег Богуславський в інтерв’ю розказали про впливовість української журналістики та основні виклики, які стоять перед медіа.

Нагадаємо, у номінації «Краще подання резонансного матеріалу» переміг Олександр Макаров, газета «Дзеркало тижня» з роботою -  «Бабуся померла?».  

Фіналісти номінації: Юлія Мостова («Дзеркало тижня», робота «Пролітаючи над гніздом Фенікса»),  Оксана Коваленко («Українська правда», робота «Боєць «Ікс»: Там багато полів, випалених, як після Хіросіми ... І такий трупний запах»), Павло Канигін («Новая газета», робота «Скоро мертвых есть начнем»,  Ольга Радзівіл («Студія 1+1», робота «На окупованій території»).

Ольга Сніцарчук, журналіст 5-го каналу:

– Ольго, на Вашу думку, чи справляється сьогоднішня журналістика із роллю четвертої влади? Чи вдається їй впливати на суспільну думку, а головне – чи спонукає вона до реальних змін?
- Старається. Не вся журналістика, а окремі  її яскраві одиниці, чиї роботи представлені, зокрема,  і на Честі професії)) Є приклади, коли після резонансних матеріалів  реакція у вигляді такого впливу  (і на владу, і на суспільну думку) настає. Але хотілося б, щоб це було правилом. І щоб реальні зміни наставали хутчіш. Бо немає сил чекати.

- Які виклики стоять перед журналістами у нашій країні?
- Виклики хамства і бандитства. Особливо внаслідок чиновницький корупційних діянь. Останній гучний приклад – епізод з заступником міністра внутрішніх справ Чеботарем і журналістською командою «Наші Гроші». Сподіваюся, до розв`язки цієї історії ще не дійшло, і чиновник понесе покарання за те, як повелися із журналістами на його (чи його доньки) обійсті.

- Що Ви можете сказати про цьогорічні роботи, подані у номінацію «Краще подання резонансного матеріалу»? Кого з конкурсантів Ви хотіли би виділити?
-  Мені пощастило прочитатиподивитися чимало  дуже професійних робіт. Відомих і не дуже відомих авторів. Залюбки прочитала N-ний раз роботи Сергія Рахманіна. Їх можна перечитувати й перечитувати. В цій ситуації перечитувати їх – за честь. Відзначу роботи Анастасії Берези, Аліни Стрижак, роботи колег із телеканалу ZIK (Марія Карпа, Галина Роспопа, Юлія Шафранська).

- Навіщо потрібні професійні журналістські конкурси та що вони дають учасникам?
-  Серед  поданих матеріалів  чимало  справді резонансних, цікавих і крутих  – значить учасники бачать у цьому сенс. Потрібні хоча б для того, щоб ці тексти/роботи перечитати ще раз. Тим паче, що деякі матеріали через кілька місяців – ще цікавіші. Настоюються. Не знаю, чи автори самі подаються, чи хтось відстежує ці роботи, але добірка конкурсних робіт якісна.

Олег Богуславський, директор Інституту журналістики і масової комунікації Класичного університету (Запоріжжя):

 

– Олеже, на Вашу думку, чи справляється сьогоднішня журналістика із роллю четвертої влади? Чи вдається їй впливати на суспільну думку, а головне – чи спонукає вона до реальних змін?
– На мою думку, сьогодні – золота доба воскреслої української журналістики, яка почала відновлювати свою функцію «четвертої влади». Журналістика впливає на суспільну думку і підштовхує наше сонне суспільство до реальних змін! Але це майже не стосується нашого політикуму, який залишається якорем, що гальмує ці процеси... Думаю, саме журналістика з усіма її інструментами впливу може розвернути нашу країну до нормального, загальнолюдського ходу розвитку.

– Які виклики стоять перед журналістами у нашій країні?
– Не думаю, що є якісь специфічні виклики, які притаманні саме нашій журналістиці в сьогоденні. Всі журналістські середовища в світі проходили через ці випробування. Адже війни й суспільно-політичні кризи не є чимось надзвичайним у світовій практиці. І часто саме завдяки журналістиці вдається знайти золоту середину і вивести суспільство на шлях одужання. Сподіваюся, що українська журналістика виконає свою місію.

– Що Ви можете сказати про цьогорічні роботи, подані у номінацію «Краще подання резонансного матеріалу»? Кого з конкурсантів Ви хотіли би виділити?
– Сьогоднішній тематичний «мейнстрім» – війна. Та й годі шукати більш резонансного матеріалу! Основна маса робіт, виставлених  у цій номінації, – присвячена подіям, так чи інакше пов'язаних із війною. Хотілося б подякувати журналістам за пошук не банальних форм висвітлення цих драматичних подій.  Варто говорити не про окремі роботи, а про загальну працю всього цеху журналістів – від наймолодших, до найдосвідченіших!
 

– Навіщо потрібні професійні журналістські конкурси та що вони дають учасникам?
– Моральну сатисфакцію ніхто не відміняв. Журналістика – професія з елементами творчості, то ж такі конкурси є нагодою показати, що громадянська ініціативність журналіста потрібна, вона на часі. Це та мотивація, яка дає відчути себе не «голосом волаючого» в пустелі, а в суспільстві людей, які не просто потребують змін, а й роблять їх.

Прес-служба конкурсу