Журі номінації «Громадянська позиція», журналіст  «Громадського радіо» – Наталя Соколенко про героїв у журналістиці, джинсу та технологічну революцію.


 

– Наталю, як, на Ваш погляд, змінилась українська журналістика з останніми подіями (Євромайдан, АТО, анексія Криму)?
– Подвійне враження від змін, що відбулися після згаданих подій в українській журналістиці. З одного боку, з’явилися сотні (без перебільшення) героїв і героїнь. Вони не бояться працювати під градами, лізти в пекло в Іловайську і Дебальцево, аби розібратися, що відбувається насправді. Вони не бояться називати речі своїми іменами, критикувати головнокомандувача за ті помилки, які бачили на власні очі. З іншого боку – море джинси від журналістів, що працюють у медіа, та героїчно протистояли беркуту на Майдані. Чому вони не протистоять менеджерам та власникам і погоджуються робити цю джинсу, або допускають, щоби брутальна «заказуха» була в одному випуску з їхніми матеріалами, зробленими за  професійними стандартами? Я очікувала, що після Революції Гідності в усій країні, відбудеться ще й Революція Гідності у нашій професії, але цього поки не сталося.

– Що повинні робити журналісти, щоб збільшити рівень довіри населення?
– Працювати за професійними стандартами, частіше пояснювати якісь речі в соцмережах і більше спілкуватися в офлайні.

– Оцініть у загальних рисах роботи, подані на конкурс.
– Мені було надзвичайно цікаво читати десь 90% робіт. Навіть тих видань, щодо яких у мене вже склалося враження як низько професійних. Звісно, зараз не стоїть питання із пошуком тем і героїв. Але важливо не збиватися на пафос, а тримати фокус, докопуватися до прихованої інформації, прихованих почуттів. Мені видається, що більшість конкурсантів на пафос не збилися.
 

– Що повинні робити журналісти для професійного зростання?
– Вчитися! Зараз в нашій професії відбувається технологічна революція – треба вивчати і застосувати новації. А ще – підвищувати розуміння війни і трансформацій у нашому суспільстві. Для цього розуміння непогано б вивчати досвід інших країн, шукати ці знання у книгах, спецкурсах. Але найголовніше – тримати особистий стрижень і за будь-яких умов працювати за професійними стандартами, не дозволяти опускати себе до ролі піарника власника бізнеса чи якогось політика. 

Прес-служба конкурсу